Посмішка відверта, щира,

Теплий погляд добрих очей,

Розуміння проблем, як не дивно,

Привертає до тебе людей.

Дати слушну пораду, наснаги,

Запалити довіру в серцях,

І повірити у власну відвагу –

Це покликання твого життя.

Ти несеш Прометеєвий вогник.

Крізь руїни, що встелений шлях.

І нехай він гарячий на дотик:

Не здаєшся й несеш, наче, стяг!

Твоя праця сьогодні незрима,

Все ж надія з тобою завжди:

Що час пройде так швидко й невпинно,

І подякувать прийдуть тобі.